Тарасу Шевченку — 203

Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя.

«Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу, правдива і щира…Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і в наших піснях,у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватись». 

                                                                                    О. Гончар.

"Народ знає Тараса, любить Тараса, співає його пісні, пересилає з уст в уста оповіді про нього, як про живого сучасника і учасника на­шої дійсності".

                                                                                                Максим Рильський

«Огненне слово його наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того. Всі дивувалися красі та силі тієї простої мови, якою Шевченко виливав свої вірші. Увесь світ став прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші приймали як благовісне, пророче слово».

                                                                              П. Мирний

ЗА ДОРОГОВКАЗОМ КОБЗАРЯ

Два століття минуло відтоді

Як на світ народився Тарас.

Його образ величний в народі

Став провісником долі для нас.

До погруддя митця поспішаєм,

Квіти шани несем Кобзарю.

Шлях пророчий в майбутнє шукаєм

Як на небі досвітню Зорю.

В полум’янім віршованім слові

Поет кличе боротися йти.

Не цуратися рідної мови І країну, як скарб, берегти.

Де на Сході три роки лякають

Окупанти "в ярмо запрягти"!

Дух козацький вони не зламають

Необачні "російські брати".

Наші мужні сини-вояченьки,

Наче криця стоять у вогні.

І тікають у брід вороженьки

Від атак заховавшись в броні.

Не дамо Батьківщину зганьбити

І Шевченкові думи ясні.

З цим безглуздям пора покінчити,

Щоб донбасцям вернуть мирні дні.

Заживемо тоді ми щасливо

У величній козацькій рідні. І

зумієм Європі на диво

Перемогу здобуть у війні!

                                                                  Олесь Неділя

«Сьогодні думи Шевченка є невіддільні від дум нашого народу. І тому народ так часто, так охоче звертається до свого поета. Гуманізм Шевченка, його ставлення до людини, його постійна турбота за пригноблених – як це зараз нам співзвучно!».

                                                                                                         Павло Тичина  

«Невмирущий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення».

                                                                           Павло Грабовський 

Світова слава Шевченкова зpостає й шиpиться pазом зі славою його наpоду, pазом із зpостанням pолі й пpестижу нової, вільної Укpаїни…