БАБИН ЯР. ТУТ СТОГНУТЬ ДУШІ НЕВИННО СТРАЧЕНИХ, А ПАМ’ЯТЬ НЕ ВМИРАЄ.
На душі раптово стає моторошно, зникає відчуття спокою, краси. В уяві з’являються всім нам знайомі, але трохи забуті страшні картини історії Бабиного Яру, нелюдський жах, страждання людей за часів окупації Києва німцями під час Великої Вітчизняної війни.МИ ВИВЧАЄМО ІСТОРІЮ, ЩОБ ЗРОЗУМІТИ СЬОГОДЕННЯ
На виконання Указу Президента України від 12.08.2015 «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру», плану заходів у зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України 28 вересня для учнів 9-х класів учитель історії Шарт Світлана Ігорівна провела виховний захід «Уроки пам’яті трагедії Бабиного Яру та «бабиних ярів» України».
Хай це ніколи не повториться. Треба тільки пам’ятати, адже пам’ять не вмирає. Кожна загибла людина має право на пам’ять. Видатний громадський діяч, Герой України, радянський дисидент, літературознавець, публіцист, доктор філологічних наук Іван Дзюба писав: «Бабин Яр - це трагедія всього людства, але відбулася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр - це наша спільна трагедія, трагедія насамперед єврейського та українського народів»